Чернігівський тубдиспансер перестав оперувати легеневі пухлини. Як бути хворим?

− Такий стан речей, коли медична допомога розташовувалась по різних локаціях,  призвів до того, що значна кількість хворих просто не зверталась до онкологів і випадала з поля зору лікарів, не отримувала хіміо- і променевої терапії. Як результат − ранні рецидиви пухлин, віддалені метастази і несприятливий прогноз відносно життя. З метою покращання лікування хворих на пухлини грудної порожнини адміністрацією Чернігівського обласного диспансеру було прийняте рішення про відкриття торакальних ліжок, були запрошені до закладу два  хірурги, які раніше працювали в протитуберкульозному диспансері у відділені торакальної  хірургії, – Семерню Володимира Васильовича і Полетавкіна Андрія Анатолійовича. Ліжка відкриті у складі відділення пухлин голови, шиї та грудної клітки. До того ж вже два роки в поліклінічному відділенні онкодиспансеру ведеться амбулаторний прийом хворих і диспансерне спостереження хворих із пухлинами органів грудної клітки. У диспансері є умови для всебічного обстеження хворих (КТ, УЗД, ендоскопія, гістологічне, цитологічне, імуногістохімічне дослідження, консультації суміжних спеціалістів). Тільки після повного обстеження  проводиться мультидисциплінарний консиліум у складі торакального хірурга, променевого терапевта, хіміотерапевта і вирішується план лікування хворого. Тобто на сьогодні маршрут пацієнта вибудуваний за принципом «єдиних дверей» – зайшов і отримав консультацію, діагностику, лікування.

− Так, бачу. У нас з’явилася можливість постійного нагляду за хворим – від початку лікування і до його завершення, а у хворого – одне і постійне місце лікування та обстеження. За ці два роки було багато випадків, коли ми  виявляли  віддалені метастази чи рецидив пухлини (через 1–4 роки після закінчення основного курсу лікування), хворим своєчасно було призначено повторне оперативне втручання, опромінення чи хіміотерапію. Приємно, що ці хворі почувають себе добре, а даних за продовження хвороби у них у даний час нема.

− Лікування пухлин органів грудної клітки включає в себе хірургічне, променеве, хіміотерапевтичне. У залежності від стадії процесу і гістологічної структури пухлини для кожного хворого потрібно індивідуально визначати тактику лікування, враховуючи й супутню патологію. В усьому світі додержуються стандартів лікування онкологічних хворих, які розроблені на основі клінічних спостережень, випробувань, статистичних даних. У стандартах визначено порядок, обсяг обстеження і надання допомоги – у залежності від цитологічного, гістологічного, імуногістохімічного дослідження, наявності регіональних та віддалених метастазів, розмірів пухлини та її відношення до сусідніх органів, стану серцево-судинної  і  дихальної систем, функції нирок, печінки, клінічних аналізів.

− Так, будь-яке оперативне втручання повинно бути виправданим. Якщо людина захворіла на онкологічне захворювання, то і сам хворий, і його родичі  бажають  вилікуватись, або, якщо це неможливо, – принаймні досягти максимального продовження життя і покращення його якості. Тому перед операцією хірург повинен правильно оцінити всі дані передопераційного обстеження. Якщо в пацієнта є тяжка супутня патологія (цукровий діабет, серцево-судинна або дихальна недостатність тощо), значне розповсюдження ракового процесу, що у випадку операції це може призвести до раннього рецидиву раку, неможливості проведення хіміотерапії і променевої терапії або навіть і до смерті хворого – нікому таке оперативне лікування не потрібне. За два роки роботи в диспансері я виконав близько десяти операцій хворим на рак легенів і метастази пухлин інших локалізацій після передопераційної хіміотерапії, коли вдалося досягти значного регресу пухлини і неоперабельний випадок був переведений в операбельний. Потрібно не боятися слова «онкодиспансер» і не втрачати оптимізму і віри в перемогу над хворобою. Дуже багато залежить і від самого пацієнта, а не тільки від лікарів.

− Виконується весь спектр торакальних операцій: пульмоноектомії розширені та комбіновані, видалення долі, атипові та типові резекції, видалення пухлин середостіння, грудної стінки з резекцією фрагментів ребер, частини діафрагми, перикарду; діагностичні торакотомії, торакоскопії − для уточнення діагнозу,  встановлення гістологічної структури пухлини. Усі вищезгадані операції виконуються з приводу раку легенів, доброякісних новоутворень, тимом, лімфом, сарком, остеом, поодиноких метастазів у легені і грудну клітку пухлин кишечника, молочної залози, нирок, яєчників, тіла і шийки матки.

− Так, були. Досить часто у хворих діагноз після детального обстеження в онкодиспансері не підтверджується. Іноді бувають випадки, коли лікарі спеціалізованих закладів встановлюють діагноз «рак легенів IV ст.», рекомендують симптоматичну терапію; за попередній рік було проліковано декілька таких хворих з приводу пневмонії і знято діагноз «рак легенів».

− Складність лікування, висока летальність обумовлена в першу чергу анатомо-фізіологічними особливостями органів грудної порожнини і швидким ростом пухлин із враженням перикарду, серця, стравоходу, трахеї, верхньої порожнистої вени, легеневих вен та артерій, аорти тощо, а це призводить до різкого і важкого порушення життєво важливих функцій організму. Тому час для ефективного лікування пухлин грудної порожнини обмежений, і чим пізніше воно почнеться – тим менше шансів на одужання. Успішне лікування онкологічних хворих можливе тільки при своєчасному і правильному початку його у спеціалізованому закладі, яким на даний час і є Чернігівський онкологічний диспансер.